Урядовий контактний центр

Закон України “Про державні нагороди України” № 1549-III від 16 березня 2000 року.

Стаття 1. Державні нагороди України.

Державні нагороди України (далі – державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Державні нагороди встановлюються виключно законами України.

Стаття 2. Законодавство про державні нагороди.

Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, цього Закону та указів Президента України, що видаються відповідно до нього.

Стаття 3. Види державних нагород.

Державними нагородами є:

звання Герой України;

орден;

медаль;

відзнака “Іменна вогнепальна зброя”;

почесне звання України;

Державна премія України;

президентська відзнака.

Стаття 4. Статут і положення про державні нагороди.

Президент України затверджує:

статут – для звання Герой України та кожного ордену;

положення – для інших державних нагород.

Статути і положення про державні нагороди визначають підстави для нагородження, містять опис державної нагороди, а також встановлюють порядок нагородження, вручення, носіння державних нагород та інші правила.

Стаття 5. Нагородження державними нагородами.

Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.

Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно.

Громадяни України можуть бути удостоєні нагород іноземних держав.

Стаття 10. Почесні звання України.

Встановлюються такі почесні звання України:

“Заслужений донор України”.

Стаття 15. Права нагороджених на пільги.

Особи, нагороджені державними нагородами, користуються пільгами, передбаченими законами України.

Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України “Про почесні звання України” № 476/2001 від 29 червня 2001 року.

2. Присвоєння почесних звань провадиться указом Президента України.

3. Почесні звання можуть бути присвоєні громадянам України, іноземцям та особам без громадянства.

5. Присвоєння почесних звань України, за винятком тих, що мають ступені, вдруге не провадиться.

8. Встановлено такі почесні звання:

“Заслужений донор України”.

9. Почесні звання присвоюються:

“Заслужений донор України” – донорам, які безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз.

10. Подання про присвоєння почесних звань вносяться Президентові України Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Конституційним Судом України, Верховним Судом України, Вищим арбітражним судом України, Генеральною прокуратурою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України, творчими спілками, об’єднаннями громадян.

11. Висунення кандидатур до присвоєння почесних звань здійснюється гласно за місцем роботи особи, яку представляють до нагородження, у трудових колективах установ, організацій, підприємств незалежно від типу, форми власності та господарювання. Клопотання про присвоєння почесних звань порушується перед відповідним органом чи організацією вищого рівня залежно від підпорядкованості.

12. Клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації.

15. Органи, яким надано право вносити подання про присвоєння почесних звань, надсилають на ім’я Президента України зазначене подання і нагородний лист установленого зразка.

У нагородному листі зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання про присвоєння почесного звання.

17. До подання і нагородного листа особи, яку представляють до присвоєння почесного звання, додаються:

при представленні до присвоєння почесного звання “Заслужений донор України” – документи, що засвідчують наявність безоплатної здачі крові та (або) її компонентів у кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз.

18. Особі, удостоєній почесного звання, вручаються нагрудний знак та посвідчення до почесного звання встановленого зразка.

19. Вручення нагрудного знака та посвідчення до почесного звання проводиться в обстановці урочистості і широкої гласності. Перед врученням оголошується указ Президента України про присвоєння відповідного почесного звання.

21. Про вручення нагрудних знаків і посвідчень до почесних звань складається протокол за встановленою формою, що підписується особою, яка вручила їх, і скріплюється печаткою органу, що проводив вручення. Протокол вручення направляється до Управління державних нагород та геральдики Адміністрації Президента України.