Урядовий контактний центр

Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-XII від 21 листопада 1992 року (далі – Закон).

Стаття 18-6. Умови призначення допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Виплата такої допомоги за рішенням органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, припиняється у разі:

1) якщо допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) встановлення такій дитині інвалідності;

3) позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

4) позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;

5) скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

6) звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їхніх обов’язків;

7) смерті дитини;

8) смерті отримувача допомоги.

Виплата такої допомоги призупиняється у разі:

1) тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;

2) влаштування дитини на повне державне утримання у разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав.

У разі припинення дії обставин, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (далі – Порядок).

54. Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

– встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);

– коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

– позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

– позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;

– скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

– звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;

– смерті дитини;

– смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється в разі:

– тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;

– влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

– нездійснення догляду за хворою дитиною.

Виплата допомоги припиняється (призупиняється) за рішенням органу Пенсійного фонду України з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини (крім обставин, передбачених абзацом другим цього пункту).

У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами третім – сьомим та одинадцятим – тринадцятим цього пункту, виплата допомоги поновлюється з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин, у разі звернення протягом місяця з письмовою заявою отримувача допомоги до органу Пенсійного фонду України.

56. Контроль за цільовим використанням всіх видів державної допомоги сім’ям з дітьми, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, здійснюється Нацсоцслужбою та її територіальними органами.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу Пенсійного фонду України пропозиції щодо припинення її виплати.