Урядовий контактний центр

Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-XII від 21 листопада 1992 року (далі – Закон).

Стаття 11. Розмір допомоги при народженні дитини.

Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50000 гривень у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення.

1-4. Установити, що:

– державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю”, виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (далі – Порядок).

13. Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 гривень – на першу дитину, 25000 гривень – на другу дитину, 50000 гривень – на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини – 4840 гривень, третьої та наступної дитини – 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину – 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину – 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2010 р., надається у сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму, – на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму, – на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму, – на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину – 24 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 36 місяців рівними частинами.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 8 квітня 2011 р., надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, – на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, – на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, – на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину – 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 72 місяців рівними частинами.

При цьому така допомога надається у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на день народження дитини.

Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини (народженої до 30 червня 2014 р.), визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.

Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини, яка народилася після 30 червня 2014 р., надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні дитини.

Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, виплата допомоги опікуну продовжується у такому самому розмірі.

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому при народженні дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінсоцполітики, Мінфіном, МОЗ, МОНмолодьспортом.

У разі перебування дитини разом з матір’ю в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань допомога призначається і виплачується шляхом перерахування на відкритий у банківській установі вкладний (депозитний) рахунок дитини на підставі звернення адміністрації слідчого ізолятора або установи виконання покарань за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Вкладні (депозитні) рахунки на ім’я дітей відкриваються адміністрацією слідчого ізолятора або установи виконання покарань у банківських установах відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку № 492 від 12 листопада 2003 року.

Кошти, що зберігаються на рахунку такої дитини в банківській установі, можуть бути використані для створення належних умов для утримання та виховання дитини в порядку, визначеному законодавством:

– матір’ю дитини – у разі звільнення її із слідчого ізолятора або установи виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;

– батьком дитини чи опікуном, які забрали з відповідної установи дитину, на яку відкрито вкладний (депозитний) рахунок в банківській установі, на який перераховано допомогу при народженні дитини;

– дитиною після досягнення повноліття – у разі, коли кошти не були використані одним з батьків або опікуном.

Виплата допомоги припиняється у разі:

– позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

– відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

– нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

– відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

– тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;

– припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

– перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

– усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини, батьки якої дали згоду на її усиновлення;

– смерті дитини;

– смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

У визначених випадках (передбачених абзацами двадцятим – двадцять сьомим пункту 13 Порядку), виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центру соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Виплата допомоги поновлюється у визначених випадках (передбачених абзацами двадцятим – двадцять сьомим, двадцять дев’ятим і тридцятим пункту 13 Порядку), у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється уповноваженими органами шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, в межах повноважень.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

У разі перебування дитини, на яку відкрито вкладний (депозитний) рахунок в банківській установі, на який перераховано допомогу при народженні дитини, разом з матір’ю в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань адміністрація ізолятора або установи повідомляє органу, що призначив допомогу, про умови утримання та виховання дитини.

У разі невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це уповноважені органи за місцем проживання дитини.

14. Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.