- Пошук
- Зайнятість та безробіття
- Питання безпеки та оборони
- Земельні питання
- Субсидії
- Питання учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни
- Соціальний захист населення
- Житлово-комунальне господарство
- Питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО)
- Оплата праці та трудові відносини
- Освіта
- Охорона здоров'я
- Пенсійне забезпечення
Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” № 2801-XII від 19 листопада 1992 року.
Стаття 67. Медико-санітарне забезпечення санаторно-курортної діяльності.
Санаторно-курортні заклади здійснюють свою діяльність у порядку, передбаченому законодавством про курорти. З метою забезпечення надання в них належної медичної допомоги відкриття санаторно-курортного закладу, встановлення його спеціалізації (медичного профілю) та медичних показань і протипоказань для санаторно-курортного лікування здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Потреба у санаторно-курортному лікуванні визначається лікарем за станом здоров’я особи і оформляється медичними документами відповідно до встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, зразка.
Органи охорони здоров’я зобов’язані надавати санаторно-курортним закладам науково-методичну і консультативну допомогу.
Державний контроль за наданням медичної допомоги в санаторно-курортних закладах здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, який має право у встановленому законодавчими актами порядку зупиняти діяльність цих закладів через порушення законодавства про охорону здоров’я або законних прав та інтересів громадян.
Стаття 68. Медико-санітарне забезпечення відпочинку.
Власники та керівники будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, інших підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов’язана з організацією відпочинку населення, зобов’язані створити здорові і безпечні умови для відпочинку, фізкультурно-оздоровчих занять, додержувати законодавства про охорону здоров’я і санітарно-гігієнічних норм, забезпечити можливість надання особам, які відпочивають, необхідної медичної допомоги.
Державний контроль за медико-санітарним забезпеченням відпочинку населення здійснюють органи охорони здоров’я.