- Пошук
- Зайнятість та безробіття
- Питання безпеки та оборони
- Земельні питання
- Субсидії
- Питання учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни
- Соціальний захист населення
- Житлово-комунальне господарство
- Питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО)
- Оплата праці та трудові відносини
- Освіта
- Охорона здоров'я
- Пенсійне забезпечення
Закон України “Про оплату праці” № 108/95-ВР від 24 березня 1995 року.
Стаття 3. Мінімальна заробітна плата.
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Кодекс законів про працю України № 322-VIII від 10 грудня 1971 року.
Стаття 95. Мінімальна заробітна плата. Індексація заробітної плати.
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України “Про оплату праці” та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.