Урядовий контактний центр

Закон України “Про державні нагороди України” № 1549-III від 16 березня 2000 року.

Стаття 1. Державні нагороди України.

Державні нагороди України (далі – державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Державні нагороди встановлюються виключно законами України.

Стаття 2. Законодавство про державні нагороди.

Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, цього Закону та указів Президента України, що видаються відповідно до нього.

Стаття 3. Види державних нагород.

Державними нагородами є:

звання Герой України;

орден;

медаль;

відзнака “Іменна вогнепальна зброя”;

почесне звання України;

Державна премія України;

президентська відзнака.

Стаття 4. Статут і положення про державні нагороди.

Президент України затверджує:

статут – для звання Герой України та кожного ордену;

положення – для інших державних нагород.

Статути і положення про державні нагороди визначають підстави для нагородження, містять опис державної нагороди, а також встановлюють порядок нагородження, вручення, носіння державних нагород та інші правила.

Стаття 5. Нагородження державними нагородами.

Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.

Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно.

Громадяни України можуть бути удостоєні нагород іноземних держав.

Стаття 10. Почесні звання України.

Встановлюються такі почесні звання України:

“Мати-героїня”.

Стаття 15. Права нагороджених на пільги.

Особи, нагороджені державними нагородами, користуються пільгами, передбаченими законами України.

Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України “Про почесні звання України” № 476/2001 від 29 червня 2001 року.

2. Присвоєння почесних звань провадиться указом Президента України.

3. Почесні звання можуть бути присвоєні громадянам України, іноземцям та особам без громадянства.

5. Присвоєння почесних звань України, за винятком тих, що мають ступені, вдруге не провадиться.

8. Встановлено такі почесні звання:

“Мати-героїня”.

9. Почесні звання присвоюються:

“Мати-героїня” – жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім’ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

10. Подання про присвоєння почесних звань вносяться Президентові України Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Конституційним Судом України, Верховним Судом України, Вищим арбітражним судом України, Генеральною прокуратурою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України, творчими спілками, об’єднаннями громадян.

11. Висунення кандидатур до присвоєння почесних звань здійснюється гласно за місцем роботи особи, яку представляють до нагородження, у трудових колективах установ, організацій, підприємств незалежно від типу, форми власності та господарювання. Клопотання про присвоєння почесних звань порушується перед відповідним органом чи організацією вищого рівня залежно від підпорядкованості.

12. Клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації.

Клопотання про присвоєння почесного звання “Мати-героїня”, що порушуються органами місцевого самоврядування згідно із заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, розглядаються відповідними місцевими державними адміністраціями протягом місяця з дати надходження такої заяви.

15. Органи, яким надано право вносити подання про присвоєння почесних звань, надсилають на ім’я Президента України зазначене подання і нагородний лист установленого зразка.

У нагородному листі зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання про присвоєння почесного звання. У нагородному листі про присвоєння почесного звання “Мати-героїня”, до якого додаються підтверджуючі документи, зазначаються дані про кількість дітей, дати народження дітей, місце проживання або місце перебування кожної дитини із зазначенням адреси житла, конкретні заслуги матері у вихованні дітей, а також у відповідних випадках – причини, обставини та дати смерті дітей.

17. До подання і нагородного листа особи, яку представляють до присвоєння почесного звання, додаються:

при представленні до присвоєння почесного звання “Мати-героїня” – копія паспорта громадянина України, копія паспортного документа іноземця та документа, що підтверджує місце перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України на законних підставах; копії свідоцтв про народження дітей; копії документів про освіту дітей; характеристики дітей з навчального закладу, якщо дитина навчається, або з місця роботи, якщо працює (щодо кожної дитини окремо); виданий органом внутрішніх справ документ про наявність чи відсутність відомостей стосовно дітей, які перебувають на обліку правопорушників, що не досягли 18 років, у тому числі звільнених зі спеціальних виховних установ; довідка про наявність або відсутність судимості в особи, яку представляють до нагородження, та в кожного з дітей, яким виповнилося 14 років; за наявності та за бажанням матері – копії грамот, дипломів, подяк, свідоцтв, листів для визначення внеску жінки у розвиток творчих здібностей дітей, формування в них високих духовних і моральних якостей.

18. Особі, удостоєній почесного звання, вручаються нагрудний знак та посвідчення до почесного звання встановленого зразка.

19. Вручення нагрудного знака та посвідчення до почесного звання проводиться в обстановці урочистості і широкої гласності. Перед врученням оголошується указ Президента України про присвоєння відповідного почесного звання.

21. Про вручення нагрудних знаків і посвідчень до почесних звань складається протокол за встановленою формою, що підписується особою, яка вручила їх, і скріплюється печаткою органу, що проводив вручення. Протокол вручення направляється до Управління державних нагород та геральдики Адміністрації Президента України.