- Пошук
- Зайнятість та безробіття
- Питання безпеки та оборони
- Земельні питання
- Субсидії
- Питання учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни
- Соціальний захист населення
- Житлово-комунальне господарство
- Питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО)
- Оплата праці та трудові відносини
- Освіта
- Охорона здоров'я
- Пенсійне забезпечення
Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” № 3721-XII від 16 грудня 1993 року.
Стаття 2. Основи правового становища ветеранів праці та громадян похилого віку.
Законодавство України про соціальний захист ветеранів праці та громадян похилого віку складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Громадяни похилого віку користуються всіма соціально-економічними і особистими правами і свободами, закріпленими Конституцією України, іншими законодавчими актами.
Дискримінація громадян похилого віку в галузі праці, охорони здоров’я, соціального забезпечення, користування житлом та в інших сферах забороняється, а посадові особи, які порушують ці гарантії, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Законодавством України встановлюється необхідний рівень гарантій прав громадян похилого віку в усіх сферах життя суспільства.
Місцеві ради, місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації можуть встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові гарантії щодо соціального захисту громадян похилого віку.
Стаття 10. Особи, які визнаються громадянами похилого віку.
Громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.