Урядовий контактний центр

Закон України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року.

Стаття 30. Загальні положення.

Зміст професійної (професійно-технічної) освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кваліфікації робітничих кадрів і визначається державними стандартами професійної (професійно-технічної) освіти з кожної професії для підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, зазначених у державному переліку професій.

Стаття 31. Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти є нормативно-правовим актом, який визначає:

код секції (підсекції), код та назву розділу (група, клас, підклас) за Національним класифікатором України “Класифікація видів економічної діяльності” або номер групи загальних професій;

назву професії (професійну назву роботи) за Національним класифікатором України “Класифікатор професій”;

належність робітничих професій (розряд, клас, категорія, група) для первинної професійної підготовки відповідно до атестаційного рівня закладу професійної (професійно-технічної) освіти, а також професійного (професійно-технічного) навчання на виробництві, у сфері послуг;

можливість перепідготовки за технологічно суміжною професією та підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на виробництві, у сфері послуг.

Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки і затверджується Кабінетом Міністрів України (Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1117 від 11 вересня 2007 року).

Стаття 32. Державні стандарти професійної (професійно-технічної) освіти.

Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти – це сукупність державних вимог до змісту професійної (професійно-технічної) освіти, рівня кваліфікації випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти та освітнього рівня вступників.

Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки і затверджуються Кабінетом Міністрів України (Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1077 від 20 жовтня 2021 року).

Державні освітні стандарти з конкретних професій розробляються на основі державного стандарту професійної (професійно-технічної) освіти і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Виконання вимог стандартів у сфері професійної освіти особами з особливими освітніми потребами забезпечується з урахуванням їхніх індивідуальних психічних, інтелектуальних, фізичних, сенсорних можливостей та у тій формі, яка для кожної особи є найбільш оптимальною.

Стаття 33. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти – це сукупність вимог, що визначають його професійні знання, уміння та навички, що розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик професій.

Стаття 33-1. Професійний стандарт.

Професійний стандарт – затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентності, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками.

Стаття 34. Навчальний план, освітня програма.

Навчальний план підготовки кваліфікованого робітника – це документ, що визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов’язкових навчальних предметів, механізм міжпредметних зв’язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов’язкових засобів навчання та планований рівень кваліфікації випускника.

Освітня програма з навчального предмета – документ, що визначає зміст знань і умінь.

Освітня програма з професійно-практичної підготовки – це документ, що визначає зміст професійних знань, умінь, навичок та способи і методи їх формування.

Навчальний план та освітні програми розробляються на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника або кваліфікаційних характеристик професій.

Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітні програми з первинної професійної підготовки, професійно-технічного навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації робітників впродовж життя, можуть бути спрямовані на здобуття повних та/або часткових професійних кваліфікацій.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки розробляє і затверджує типові навчальні плани і типові освітні програми, які визначають загальнодержавний компонент змісту професійної (професійно-технічної) освіти і є обов’язковими для використання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування.

Заклади професійної (професійно-технічної) освіти на основі типових навчальних планів і типових освітніх програм розробляють робочі навчальні плани і робочі освітні програми, в яких відображаються зміни у відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, і погоджують їх із замовниками робітничих кадрів та затверджують у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

Для осіб з особливими освітніми потребами зміст та обсяг навчально-виробничого процесу, термін навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими освітніми програмами закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які за потреби можуть бути адаптовані для отримання знань, умінь та навичок відповідно до індивідуального навчального плану згідно з індивідуальною програмою розвитку.

Стаття 35. Оновлення змісту професійної (професійно-технічної) освіти.

Зміст професійної (професійно-технічної) освіти систематично оновлюється відповідно до змін у науці, техніці, технологіях виробництва чи сфері послуг, організації праці тощо шляхом періодичної розробки нових типових навчальних планів і типових освітніх програм, а також внесення відповідних змін до робочих навчальних планів і робочих освітніх програм.

Періодичність оновлення типових навчальних планів і типових освітніх програм здійснюється не рідше ніж раз на 5 років.

Контроль за оновленням змісту професійної (професійно-технічної) освіти здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки.