19 січня українці відзначають велике свято: Хрещення Господнє – третє і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. Інші назви свята – Водохреще, Йордан, Ордан. Із Хрещенням Господнім пов’язують хрещення в річці Йордан Ісуса Христа, яке він прийняв від Івана Хрестителя.
Другий Святий Вечір – так називають вечерю перед Водохрещем. 18 січня віруючі протягом дня постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився».
У день Хрещення Господнього, після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях. Вважається, що на Водохреще, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
Зранку 19 січня люди ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
Традиція пити водохресну воду, вмиватися нею і обмивати дітей зберігається і сьогодні.
Народні прикмети: сни, побачені в ніч на Хрещення Господнє, вважаються віщими.
У Водохресну ніч відкриваються небеса до прохань людей. Якщо про щось помолитися, то прохання обов’язково збудеться.
У світоглядному плані Хрещення Господнє – це свято єднання людських душ і народження нових надій. Щороку, очищуючись освяченою водою, ми ніби заново народжуємося, залишаючи в минулому сварки, невдоволення і образи.
Нехай одне із стародавніх християнських свят принесе мир, здоров`я, сімейне благополуччя та добробут, спокій та вдачу.
Урядовий контактний центр