Урядовий контактний центр

Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-XII від 21 листопада 1992 року (далі – Закон).

Стаття 1. Право сімей з дітьми на державну допомогу.

Громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, інші іноземці у випадках, встановлених законом, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі, коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цим договором.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Стаття 2. Поняття і терміни, що вживаються у цьому Законі.

У цьому Законі поняття і терміни вживаються у такому значенні:

дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;

сім’я з дітьми – поєднане родинними зв’язками та зобов’язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу;

середньомісячний сукупний дохід сім’ї – обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

одноразова натуральна допомога “пакунок малюка” – одноразова натуральна допомога, що відноситься до допомоги при народженні дитини.

При цьому до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час здійснення зазначених заходів, а також інші доходи, визначені Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2-1. Законодавство про державну допомогу сім’ям з дітьми.

Законодавство про державну допомогу сім’ям з дітьми складається із Закону України “Про прожитковий мінімум”, цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини з надання державної допомоги сім’ям з дітьми.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання державної допомоги сім’ям з дітьми регулюються Законом України “Про адміністративну процедуру” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 3. Види державної допомоги сім’ям з дітьми.

Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:

1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

2) допомога при народженні дитини, одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;

2-1) допомога при усиновленні дитини;

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

5) допомога на дітей одиноким матерям;

5-1) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об’єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім’ям з дітьми.

Стаття 4. Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми.

Покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок покриття витрат, передбачений частиною першою цієї статті, не стосується виплат допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, а також Державної спеціальної служби транспорту та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби України. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (далі – Порядок).

1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім’ям з дітьми, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”:

1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (пункти 3-9 Порядку);

2) допомога при народженні дитини (пункти 10-16 Порядку);

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (пункти 25-32 Порядку);

5) допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 Порядку);

6) допомога при усиновленні дитини (пункти 39-42 Порядку);

7) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність (далі – допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною) (пункти 42-3-42-6 Порядку).

У цьому Порядку термін “непрацююча працездатна особа” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”.

Призначення і виплата державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюються з дотриманням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”.