Урядовий контактний центр

Закон України “Про фахову передвищу освіту” № 2745-VIII від 06 червня 2019 року.

Стаття 80. Основні засади державно-приватного партнерства у сфері фахової передвищої освіти.

1. У сфері фахової передвищої освіти може застосовуватися державно-приватне партнерство. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України “Про державно-приватне партнерство”, цей Закон, інші законодавчі акти, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Державно-приватне партнерство у сфері фахової передвищої освіти може передбачати:

1) створення та/або спільне фінансування закладів фахової передвищої освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;

2) утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки;

3) утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств на базі існуючих закладів;

4) розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання;

5) професійно-практичну підготовку;

6) запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців у сфері фахової передвищої освіти тощо;

7) здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників сфери фахової передвищої освіти та її здобувачів;

8) інші заходи, визначені законодавством та установчими документами закладу фахової передвищої освіти.

3. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері фахової передвищої освіти може здійснюватися за рахунок:

1) фінансових ресурсів приватного партнера та інвестиційних програм;

2) фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;

3) коштів державного та місцевих бюджетів;

4) інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Державно-приватне партнерство щодо об’єктів державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності цих об’єктів.

5. Рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки, надані приватному партнерові у тимчасове користування, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної чи комунальної власності на відповідні об’єкти.

Стаття 81. Особливості державно-приватного партнерства у сфері фахової передвищої освіти.

1. Державно-приватне партнерство у сфері фахової передвищої освіти може, зокрема, передбачати:

1) впровадження інноваційних освітніх технологій, нового змісту освіти та інноваційного середовища;

2) спільне з приватним партнером оцінювання випускників закладів фахової передвищої освіти, підготовка та навчання яких здійснювалися на партнерських засадах закладом фахової передвищої освіти та приватним партнером;

3) визнання неформальної та інформальної освіти, часткових та повних професійних кваліфікацій;

4) фінансування підготовки осіб для потреб ринку праці за освітніми програмами, узгодженими спільно з приватним партнером;

5) спільну підготовку та навчання здобувачів фахової передвищої освіти;

6) фінансування освітніх потреб з боку приватних партнерів, а також організаційну, матеріальну та кадрову підтримку;

7) впровадження дуальної форми здобуття освіти;

8) можливість вибору для здобувача освіти індивідуальної освітньої траєкторії.

Стаття 82. Договірний характер державно-приватного партнерства.

1. Державно-приватне партнерство у сфері фахової передвищої освіти здійснюється на основі договорів між органами державної влади та приватними партнерами, що укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. Договори про державно-приватне партнерство у сфері фахової передвищої освіти для закладів фахової передвищої освіти можуть передбачати:

1) впровадження інноваційних методів освіти;

2) встановлення критеріїв відповідності освіти динамічним вимогам ринку праці;

3) додаткове фінансування, оновлення матеріально-технічної бази за рахунок партнерства;

4) забезпечення сучасного змісту освіти;

5) запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

6) підвищення рівня кваліфікації викладачів, майстрів виробничого навчання за рахунок роботодавців.

3. Договори про державно-приватне партнерство у сфері фахової передвищої освіти для приватних партнерів можуть передбачати:

1) можливість впливу на зміст освіти;

2) вплив на формування освітньо-професійних програм та якість підготовки за обраними спеціальностями;

3) задоволення власних потреб у кваліфікованих кадрах за рахунок замовлення та спільної підготовки здобувачів освіти на партнерських засадах, у тому числі за дуальною формою здобуття освіти.

4. Договори про державно-приватне партнерство у сфері фахової передвищої освіти можуть також містити інші умови щодо підготовки здобувачів освіти, якщо такі умови не суперечать цивільному законодавству.